Ментальне здоров'я

Триває війна… ми відчуваємо тривогу та страх, коли чуємо сирену, читаємо та дивимось новини… Війна змусила нас цінувати найпростіші речі, які ми мали до цього: свободу, можливість обіймати рідних, подорожувати та просто бути щасливими. Але український народ — це сильна нація! Ми згуртовані, дружні та сильні духом!

Важко концентруватися на чомусь, крім новин і переживань за рідних, друзів і тих, хто сміливо бореться на фронті. Все це виснажує мозок — але ж цього тільки і чекає ворог. Тому не падаємо духом і зміцнюємо ментальне здоров’я!

Якщо розглядати середній стан суспільства наразі, то емоції чергуються так:

• розгубленість
• тривога, страх, паніка
• злість, роздратування
• ейфорія
• апатія, депресивні симптоми.  Важливо не провалюватися в полярні крайнощі: «все погано» і «завтра все скінчиться». Намагайтеся балансувати посередині.

  Ну і найголовніше — вірте в скору перемогу і уявляйте, яку красиву країну ми потім відбудуємо. Україна продовжує впевнено відбиватися, а росія психує і вже всіма ресурсами намагається вивести нас зі спокою і холодного розуму. Не піддаємося! Все буде УКРАЇНА!

Презентація

Презентація

ШКІДЛИВИЙ ВПЛИВ КУРІННЯ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

Презентація

10 ГРУДНЯ — ДЕНЬ ПРАВ ЛЮДИНИ

Міжнародний день прав людини – це свято, що відзначається 10 грудня з 1948 року, адже саме у цей день Генеральною Асамблеєю ООН ухвалено Загальну декларацію прав людини. У рейтингу верховенства права Україна займає 77-му позицію із 113 країн, що свідчить про низьку правову культуру та обізнаність у сфері прав людини.

Крім основних прав людини, Декларація перелічує політичні, громадянські права і свободи людини, а також права в економічній, соціальній та культурній сферах.

Одним з пріоритетів, зазначених у Декларації, є право на працю, її сприятливі умови, вільний вибір роботи, захист від безробіття, справедливу винагороду, відпочинок та дозвілля, розумне обмеження робочого дня та оплачувану періодичну відпустку.

Міжнародний день прав людини нагадує всім про гідність кожної особистості, невід’ємність її громадянських, культурних, економічних, політичних і соціальних прав, а також про необхідність захищати ці права.

День пам'яті жертв голодомору

Кожен народ має свої традиції, історію, пам'ять.
У пам'яті людській навіки залишиться 1933 рік — найстрашніший в історії рік — рік голодомору. 
Відомі всім слова «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього»? Адже наше минуле, історія нашого народу — це невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. Кожен народ має її, свою власну — глибоку і прозору або замулену й прикидану, але має ту, яку створив. Нашу намагались і замулити, і прикидати. Однак ніколи, ні в які часи не перевелись українці, які, припавши вустами до своєї криниці історії, не відчували б її могутньої цілющої живильності. 
Навесні 1933 року 25 тис. осіб помирало щодня, 1000 осіб - щогодини, 17 - щохвилини. Всього жертвами голодомору стало близько 10 млн. осіб, половина з них – діти.

Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Озиратися в минуле треба кожному. Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновків, то вони будуть ходити по колу.
Тож нехай у кожній душі, в кожному серці запалає свічка скорботи, хай заговорять усі свідки тих страшних днів, хай будуть завжди доглянутими могили безневинних жертв, бо «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього». Пам'ятаймо про це завжди.

Україна починається з тебе

24 серпня Україна відзначила найбільше державне свято – 30-річчя незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР абсолютною більшістю голосів Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю. Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спонукали до боротьби за незалежність. На початку ХХ століття, в часи Української революції 1917–1921 років, наш народ зміг відродити державність, а 24 серпня 1991 року Актом проголошення незалежності України вона була відновлена. Важливим кроком до повернення історичної справедливості стало прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Тоді Верховна Рада УРСР підтримала прагнення народу ліквідувати політичну та економічну залежність від московського центру і розбудовувати самостійну державу, відроджувати національну культуру, історичну пам’ять.

Візуальною символікою 30-ї річниці Незалежності України вважається квітка у національних кольорах, розроблена Міністерством культури та інформаційної політики України.

Вперше у ХХ столітті Україна незалежність проголосила 22 січня 1918 року. Після того ми декілька разів втрачали волю через зовнішню агресію та внутрішні чвари. Тому маємо вчитися на помилках попередників і пам’ятати, що національна єдність є обов’язковою умовою збереження державності. Наша сила в соборності, в здатності знаходити спільну мову і спільно протистояти ворожим силам.

Незалежність для українців – це передусім нові можливості та торжество прав людини. Боротьба за незалежність триває й нині. Українці змушені захищати від агресії територіальну цілісність і суверенітет своєї держави. Це боротьба не лише за людей і територію, а й за право бути собою, самим вирішувати, як жити і яке майбутнє обирати. Сильна та вільна українська держава, активне й відповідальне громадянське суспільство та потужні збройні сили – це те, що гарантує всім українцям гідне майбутнє.

Роки незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як держава, здатна утверджувати демократичні цінності, відстоювати свободу, гідність та розмаїття, захищати свій суверенітет і цілісність. Нам вдалося побудувати толерантне суспільство, в якому знаходять спільну мову та взаємну повагу різні етнічні, релігійні, соціальні групи.

# 30 UA

День пам'яті та примирення

8 та 9 травня ми відзначаємо День пам’яті та примирення. Завдяки Указу Президента виданий у 2015 році Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

  День пам’яті жертв нацизму – це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в Другій світовій війні: мільйонів солдатів, яких нацистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше –  мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб та від голоду.  

  Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не зникає в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над нацистами.

  Україна входить до числа країн, найбільш постраждалих від нацизму в роки Другої світової війни – як від воєнних дій, так і від військових злочинів. Прямі втрати населення – вбиті та померлі від поранень або голоду, зниклі безвісти – складають понад 8 мільйонів осіб.

У роки Другої світової війни з гітлерівською Німеччиною та її союзниками воювали близько 7 мільйонів українців, їх внесок у перемогу над нацизмом був одним із визначальних.

Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі, –

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Друга світова війна
 
Художній фільм "Перл-Харбор"
 
Художній фільм "Говорящие с ветром"

 
 

Вшанування 37-тої річниці Чорнобильської трагедії

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.

У цей день ми вшановуємо ліквідаторів за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.

Щоб ви краще зрозуміли масштаб тієї катастрофи, пропоную переглянути серію матеріалів, в яких показано Чорнобильську зону відчуження такою, якою її не бачили раніше.

У серії матеріалів ви можете побачити Прип'ять до та після трагедії на ЧАЕС, пролетіти над Прип'яттю та Чорнобилем з дроном, а також здійснити віртуальну прогулянку Зоною, подивившись панорамні знімки в 360 градусів та прочитати все те, про що, можливо, ви ще не знаєте. 
Прип'ять до та після трагедії

Віртуальна подорож

Все про саркофаг

Життя після Чорнобиля

Місто-привид сьогодні

Батьківські збори

Виступ соціального педагога Шапран М.М. на тему "Тілесні покарання дітей"

Презентація

Вшануймо пам'ять Героїв Небесної Сотні

Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану.  З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні. 105 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Україна заплатила надто високу ціну за звільнення від диктатури й свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи.

Пам'ятай про Крути

      29 січня у нашому національному календарі- це день жалоби, це пам′ять про юнаків-героїв, замордованих більшовицькими катами під Крутами 103 роки тому.

        Крути… Символ героїзму і відданості нашого юнацтва, символ національної трагедії. Квіт української молоді, оті мученики українські, які склали іспит зрілості, ставши в обороні української волі й державності.

        Понад усе вони любили свій край. І не лише любили, але й поклали своє квітуче молоде життя на вівтар національної волі. Тож наш обов’язок сьогодні вшанувати пам’ять тих молодих юнаків, що захистили честь і волю нашої держави.

      Чи вірили вони, що залишаться живими? Ми не знаємо. Напевно, юні студенти не думали про це. Вони просто не хотіли бути рабами.

   Захист своєї Батьківщини – найсвятіший обов’язок кожного громадянина. І сьогодні захисники України виконують свій священний обов’язок, а ми маємо мир у нашій оселі.  У ці дні українці відзначають героїчну оборону Донецького аеропорту, що тривала 242 дні. За мужність і стійкість захисників аеропорту назвали кіборгами. Загинули 200 кіборгів і майже півтисячі було поранено. Справжні патріоти завжди героїчно відстоювали свободу свого народу, свою рідну землю. В історичній пам’яті українського народу збережено назавжди героїчний бій під Крутами. Сьогодні ми вшановуємо 103 – у річницю подвигу героїв Крут. Не буде перебільшенням сказати, що цей бій, а також значення, яке він мав у боротьбі за незалежність України, посідають одне з чільних місць у новітній історії Української держави. 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ